Петро плакав. Сльози котилися по його обличчю, на якому необачне життя залишило незгладимі сліди. Його серце наповнилося світлом. Досі він жив немов у нескінченній шаленій гонитві за чимось, що постійно вислизало з рук. Але тепер почув ніжний заклик Ісуса: “Прийди до Мене!”
Інші епізоди
Передмова
Християнська надія - це не просто віра в те, що все буде гаразд. Це переконання, що перемога вже здобута, незважаючи на уявну...
Розділ 1. Книга надії
Ніхто не приходить у цей світ, щоб страждати. Бог має чудовий задум щодо кожної людини, і щасливий той, хто знає його. Марно...
Розділ 3. День надії
Він жив у престижному районі, сидів за кермом дорогого автомобіля, проте почував себе самотнім і нещасним. Друзів у нього було мало, а...