Обов’язок батька щодо своїх дітей не можна перекладати на матір. Виконання нею власних обов’язків вже є достатнім навантаженням. Лише працюючи у злагоді, батько і мати можуть здійснити роботу, доручену їм Богом.
Нехай батько не звільняє себе від участі у вихованні дітей як для цього життя, так і для вічності. Він поділяє цю відповідальність з матір’ю.