«Тож ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах,
проповідуючи Євангеліє Царства та зцілюючи всяку недугу
і всяку хворобу в народі»
(Матв. 4:23).
Наскільки він дійсно є суттєвим? Чи є зворотній звязок? Як правильно до цього ставитися? Що є вихідним? Яка між цим взаємодія? Наскільки прийнятно штучно піднімати свій настрій?
Чи залежить якість нашого життя від наших думок? Чи не перебільшене це значення? Які є позиції на життя? Чи потрібно боятися своїх думок? Чи потрібно кожній думці надавати важливого значення?