Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла якомога розвинутішою, комунікабельнішою і була якомога успішнішою. В кожній людині вже закладена Божествена програма тої прекрасної особистості, якою вона може стати.
Колись емоційний світ дитини був відсунтутий на задній план. Сьогодні ця тема все більше і більше набирає обертів і люди розуміють, що емоційний світ настільки ж важливий, як і фізичний.
Неможливо бути улюбленим і любити іншого, якщо не любиш сам себе. Тому сприйняття любові повинне починатися зі сприйняття себе, з усвідомлення своєї цінності, прийняття своєї істинної суті, розуміння, що ти гідний...
Чи небезпечна ця негативна риса? Якщо небезпечна, то чому? Як пов'язаний саморозвиток і відносини між людьми? Як ставитись до того, що люди заздрять тобі?
Чому на фоні цього грунтується конфлікт? Яке має бути відношення до цього? Хто винний в цьому? Якщо виникла така ситуація, жінка має сказати чоловіку про це, чи все ж таки має...
Наскільки рано потрібно обирати професію і як це робити? Чи варто дитину все ж таки навантажувати? Як ви вважаєте, якою може бути позитивна роль батьків у цьому питанні? Коли починати підтримувати...
Як спілкуючись з різними людьми не потрапити під негативний, поганий вплив і залишитися особистістю? Як ви вважаєте, чи варто дітей обмежувати від цих компаній чи все ж таки намагатися давати їм...
Які існують думки та погляди на цю проблему? Якщо вирішують ситуацію всі разом, чи це правильна модель? Як нам себе поводити, щоб не нашкодити, а допомогти? Що робити, якщо мами продовжують...